Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
| Назва закладок |
Опис |
| Рожеві крильця |
Несамовито посміхались і пританцьовували |
| Сині стрибунці |
Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
| Золота ріка |
Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.
Паршивые вешалки... позвякивали, когда я уронил свою жопу на ширевке.
Закладки от закрутки
крыповых стволиков уже были расставлены по всей комнате. Мы с
желтым хозяином квартиры отжигали на полную. Как дураки взял товар на точке, в Красном Кубике, одном из самых известных рэп-клубов города. Ночные развлечения, дымный воздух, смесь запахов и звуков - вот что я любил, подсаживаясь на ширевку. Пусть это и
тёмная сторона моей жизни, зато какое приключение!
Вот однажды решил я, что пора кайфовать на полную катушку и решил слетать в Москву, чтобы посмотреть на Ленина. Мало того, что я хотел увидеть великого лидера со своими глазами, так еще и под психоделикой. И закрепить этот момент
незабываемой фотографией с Ленинским мавзолеем.
Ночью, под покровом тьмы, я отправился на железнодорожный вокзал, взяв с собой свои самые любимые штакетины. Ведь без них никакой путешественник в мире закрутки не может обойтись. Проделав путь до вокзала, я притаился в углу, вытащил из своего кармана штакетину, аккуратно закрутил и хапнул.
"Рейс номер 213 посадка началась!" - пронеслось по всему вокзалу. Я проснулся, словно оторванный от реальности, и потянулся взять свою сумку. Посмотрев на часы, понял, что у меня осталось считанные минуты до посадки.
Криповое чувство адреналина окутало меня, я знал, что очень скоро буду на самолете, летящем в столицу.
Вырвавшись из вокзала, я помчался к терминалу. Прибежав, я видел, как последние пассажиры поднимаются по трапу. Мое сердце колотилось, шум в голове напоминал мягкую мелодичную музыку. Я успел! Сбежавшись, я влетел на самолет, и мгновение спустя оно взлетело.
Великая Москва! Что же меня ждет здесь? Я сел в такси и попросил водителя подвезти меня к Красной площади,
центру всей страны. Спустившись из машины, я обернулся и увидел самую знаменитую достопримечательность -
Ленина в мавзолее. Он стоял там, неподвижный и могучий, словно царь, вошедший в историю.
Сделав несколько фотографий, я решил вернуться в свою радужную реальность. Москва была далеко не для меня, я всегда чувствовал себя лучше в своем маленьком городке. Но эта поездка оставила след в моей душе. Она показала мне, что мир огромен, и что когда-нибудь я снова посмотрю на Ленина, но уже в другой реальности, без закруток и без ширевки.
Теперь, вернувшись домой, я понимаю, что путешествия - это не только новые горизонты и впечатления, но и возможность увидеть мир в ином свете, осознать свое место в нем. Моя история легла в основу моего пути к осознанию и пониманию, что наркотики и ширевка - это не выход. Они только мутят голову и делают тебя зависимым от кода и штакетин. Позвольте мне сказать одно: бросьте это и попробуйте увидеть мир без них.